Курси

5 ECTS: лекції: 40 год.; семінари: 20 год.; 90 год. самостійної підготовки

Тема 1: Вступ до курсу “Гібридні конфлікти як загроза системам безпеки”.

Предмет та мета курсу “Hybrid conflicts as a threat to security systems”. Поняття “гібридний”: актуальність, новизна. Використання поняття “гібридний” у інформаційному просторі. Сфери дослідження безпекових систем. Сучасний світ та його загрози.

Тема 2: Сучасні дослідження гібридних конфліктів: досвід ЄС для України.

Стан досліджень гібридних конфліктів. Вивчення концепції гібридної війни та гібридних загроз у Європі. Поняття гібридної війни і сприйняття гібридних загроз: дискурс ОБСЄ. Аналіз вимірів, характеристик гібридних загроз, їх застосування, можливих вразливих місць та кібервиміру. Прикладний досвід України протистояння гібридним загрозам: аналіз європейським середовищем. Розгляд та порівняння сучасних гібридних загроз в Україні, Грузії, Молдові та інших регіонах.

Тема 3: Нормативно-правове забезпечення ЄС у сфері безпеки.

Поняття “Європейська безпека”. Європейська система безпеки та оборони (ESDI). Спільна політика безпеки та оборони (CSDP). Умови існування та функціонування держав (суверенітет, політична та економічна незалежність, рівноправність відносин з іншими країнами). Варіативність регуляторів європейської політики безпеки і оборони.

Тема 4: Роль інституцій ЄС у забезпеченні 16-ї та 17-ї Цілей сталого розвитку.

16 ЦСР: мир та справедливість. Розбудова миру на принципах терпимості та солідарності. Практика довготермінових рішень для подолання конфліктів та покращення безпеки. 17 ЦСР: партнерство заради стійкого розвитку. Посилення співпраці та підтримка національних планів по досягненню ЦСР. Роль інституцій ЄС у забезпеченні 16 та 17 ЦСР.

Тема 5: Інституційні засади протидії гібридним конфліктам в ЄС та Україні.

Засоби забезпечення ефективних взаємних консультацій, співпраці і гласності у ЄС (Європейська комісія, Європейська служба зовнішніх відносин). Об’єднана структура протидії гібридним загрозам. Моніторинг та аналіз гібридних загроз. Обмін інформації про дезінформаційну діяльність. Брифінги про гібридний ландшафт.

Тема 6: Діяльність Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам.

Передумови та мета заснування Hybrid CoE. Концепція трьох “Зацікавлених спільнот” (COI). Протидія кібератакам. Боротьба з пропагандою. Заходи з подолання дезінформації. Hybrid CoE: навчальні курси, навчання, семінари для політиків і практиків. Аналіз гібридних загроз та методів боротьби з ними. Організація спільного навчання для країн-учасниць. Проведення консультацій на стратегічному рівні між учасниками ЄС та НАТО. Залучення до діалогу урядових та неурядових експертів.

Тема 7: Універсальні та регіональні системи колективної безпеки у протидії гібридним конфліктам.

Колективна безпека як система колективних дій держав і суспільств. Спільна рамкова програма протидії гібридним загрозам у відповідь Європейського Союзу (2016). Стратегічна комунікація ЄС для протидії пропаганді з боку третіх сторін (2016). Принципи колективної безпеки. Варіативність впровадження комплексів заходів колективної безпеки у протидії гібридним загрозам. Центр передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО.

Тема 8: Гібридні загрози як об’єкт аналізу в соціальних науках.

Поняття гібридні загрози у соціології, політології, МВ, конфліктології, безпековим студіям. Характеристика гібридної загрози. Прояви гібридних загроз. Еволюція гібридних загроз. Особливості сприйняття гібридних загроз політиками, держслужбовцями, дипломатами, громадськістю.

Тема 9: Гібридний політичний конфлікт як об’єкт вивчення та дослідження.

Поняття “hybrid political conflict”. Воєнно-політичний конфлікт гібридного типу. Політичний конфлікт гібридного типу: глобальний виміри. Політичний конфлікт гібридного типу: регіональний вимір. Співвіднесення поняття з гібридною загрозою, гібридним конфліктом, гібридною війною.

Тема 10: Гібридний політичний конфлікт: походження, форми, причини, рушійні сили, специфіка.

Зародження гібридного політичного конфлікту. Форми гібридного політичного конфлікту. Причини гібридного політичного конфлікту. Рушійні сили гібридного політичного конфлікту. Специфіка гібридного політичного конфлікту.

Тема 11: Цикли гібридного політичного конфлікту.

Циклічність розвитку конфлікту гібридного типу. Фази політичного конфлікту гібридного типу. Взаємозаміщення періодів активних дій з періодами затишку у гібридних конфліктах. Зміна кількості пріоритетних проблем відповідно до змін циклу. Співвіднесення динаміки конфлікту із циклом політичного конфлікту гібридного типу.

Тема 12: Гібридна війна: види зброї та способи початку війни.

Війни нового типу. Гібридна війна: особливість та проблемність визначення. Історія гібридних воєн в історії людства: досвід. Поняття “гібридний агресор”. Типи озброєння. Способи початку гібридної війни. Приховані смисли гібридної війни.

Тема 13: Гібридний мир як категорія в конфліктології.

Перемога в контексті гібридної війни. Метафори миру. Мир як ідеологема. Криза безпечного світу. Простір нестабільності. Стратегії перемоги у гібридній війні. Історичні приклади гібридного миру.

Тема 14: Асиметрія безпеки в епоху глобалізації.

Глобалізація системи безпеки. Можливості забезпечення безпеки в глобалізованому світу. Асиметрія та перевага в силі. Асиметрія безпеки та асиметричний конфлікт. Парадокс асиметрії: розв’язання, хід та закінчення конфлікту.

Тема 15: Проблеми стримування гібридних конфліктів: практика ЄС.

Проблема гібридного впливу. Проблема недержавних дійових осіб. Проблема визначення меж вразливості і стійкості. Проблема стратегічного розуміння гібридної війни. Проблема реалізації національних цілей та перешкоджання реалізації політичних цілей ворога.

Тема 16: Профілактика як спосіб протидії гібридним конфліктам.

Практика удосконалення раннього попередження і ознайомлення з обстановкою, стратегічних комунікацій і сигналів, реагування на кризові ситуації, стійкості, кіберзахисту і енергетичної безпеки. Розвиток здатностей до загальнодержавного і загальнонаціонального підходів до протидії гібридним загрозам. Доктрина протидії гібридним загрозам на основі фінської моделі комплексної безпеки. Проведення ситуаційних навчань і дискусіях на основі сценаріїв.

Тема 17: Нестандартні загрози та сучасні системи безпеки.

Нетрадиційні загрози: політика і дипломатія. Нетрадиційні загрози: безпека та оборона. Нетрадиційні загрози: економіка та бізнес. Нетрадиційні загрози: енергетика та навколишнє середовище. Нетрадиційні загрози: технології та інновації.

Тема 18: Співпраця ОБСЄ з Україною у формуванні системи безпеки.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Проект ОБСЄ “Сприяння діалогу щодо реформ в Україні”. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і ОБСЄ. Основа співробітництва між Україною і ОБСЄ ( спільне планування, виконання та моніторинг проєктів).

Тема 19: Реформування сектору безпеки в умовах поширення гібридних загроз: досвід ЄС для України.

Підходи до гібридних загроз в ЄС. Досвід країн ЄС та Східного партнерства щодо розвитку державних можливостей протидії гібридним загрозам. Польща посилює протидію гібридним загрозам. Балтійський фронт протидії гібридній агресії. Гібридна війна: державні уроки Грузії для України. Молдова у протидії гібридній агресії.

Тема 20: Роль ЄС у врегулюванні поточної ситуації в Україні: гуманітарна допомога, підтримка інвестицій та санкційна політика ЄС.

Питання України на порядку денному ЄС та ОБСЄ. Моніторинг актуальних гібридних загроз безпеці України. Розрахунок слабкості української системи безпеки перед агресією. Гуманітарна допомога. Інвестиційна підтримка. Політика санкцій ЄС. Інформаційна сфера – ключовий вимір гібридної війни.

5 ECTS: лекції: 40 год.; семінари: 20 год.; 90 год. самостійної підготовки

Тема: 1: Гібридні загрози в соціальних мережах: реалії XXI століття.

Поширення дезінформації через соціальні мережі. Активність фейкових профілів, їх роль у пропаганді та дезінформуваyні. Розпалювання ненависті, поширення панічних настроїв через соціальні мережі. Офіційні сторінки представників влади як спосіб подолання дезінформування. Роль соцмереж у згуртуванні громадськості.

Тема 2: Класифікація соціальних мереж.

Типи соціальних мереж: закриті; відкриті; змішані. Можливості та вади відкритих соціальних мереж. Функціональність закритих та змішаних соціальних мереж. Світові та регіональні соціальні мережі. Особисті, професійні та тематичні соціальні мережі. Поділ соціальних мереж за типами діяльності.

Тема 3: Механізми розпалювання конфліктів у соціальних мережах.

Функціональні можливості тролів, ботів та електронних армій. Можливості інфільтрація кола друзів. Фішинг, шантаж та дискредитація. Торгівля інформацією. Культура відміни – кенселінг. Кібербулінг. Розвідка на основі відкритих джерел.

Тема 4: Види інформаційних впливів.

Маніпуляції соціальною свідомістю. Ефект монотонії, або “суспільна втома”. Амбівалентність як дезорганізація мислення і продукування суспільного занепокоєння. Ефект десенсибілізації.

Тема 5: Інфодемія та інформаційний хаос.

Інфодемія – епідемія у соцмережах. Поширення фейкової інформації та фейкових новин. Популяризація теорій змов у соцмережах. Типово інформаційний безлад (information disorder). Маніпулювання суб’єктивними упередженнями. Інформаційний хаос.

Тема 6: Громадська практика протидії дезінформації та пропаганді.

Розвиток алертності. Фактчекінг. Спільні платформи з перевірки інформації, виявлення фейків та маніпуляцій. Медіарегулятори та суспільні медіа у боротьбі з дезінформацією.

Тема 7: Медіаграмотність.

Важливість розвитку цифрових компетентностей. Медіакультура в інформаційну епоху. Психологічні засади медіаграмотності. Світовий досвід медіаосвіти. Електронна грамотність. Трансмедіація. Соціальна інженерія у соцмережах.

Тема 8: Розвиток soft skills як основи протидії дезінформації та пропаганді.

Опанування основами конструктивного спілкування. Вміння вести складні переговори, переконувати. Активне слухання. Storytelling (вміння розповідати). Емпатія, емоційний інтелект. Позитивне світосприйняття та вміння адаптуватися до змін. Критичне інноваційне мислення.

Тема 9: Європейська інформаційна політика.

Поняття та структура європейського інформаційного простору. Функції та принципи формування та функціонування європейського інформаційного простору. Транс’європейська складова європейського інформаційного простору, її основні компоненти. Стратегії та програми становлення інформаційного суспільства Європи. Основні напрямки сучасної інформаційно-комунікаційної політики ЄС.

Тема 10: Інформаційна політика України.

Правове забезпечення державної інформаційної політики в Україні. Інституційне забезпечення інформаційної політики в Україні. Інтеграція України в європейський інформаційний простір. Зовнішньополітичні фактори впливу на інформаційну політику України. Інформаційна присутність України у світі. Політика корекції історичної пам’яті як протидія гібресії.

Тема 11: Нормативно-правове регулювання інформаційної безпеки.

Свобода самовираження в Інтернеті – можливості та проблеми. Політики інформаційної безпеки versus політика безпеки інформації та сфері її обігу. Тенденції нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки у ЄС. Проблеми нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки в Україні. Інформаційна безпека у сфері прав і свобод людини та громадянина. Інформаційно-психологічна безпека. Інформаційно-технічна безпека.

Тема 12: Антидезінформаційна політика: практика ЄС, впровадження в Україні.

Протидія дезінформації: європейські підходи. Стандарти Ради Європи зі протидії інформаційному безладдю (Резолюція ПАРЄ “Демократія зламана? Як відповісти?” № 2326, Рекомендація CM/Rec(2018)2, Рекомендація CM/Rec(2020)1). Європейські центри протидії дезінформації. Центр протидії дезінформації при РНБО України.

Тема 13: Організація ЄС з дезінформації.

Європейський центр передового досвіду з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE). Європейська програма захисту критично важливої інформації. Група зі збирання даних про гібридні загрози при Розвідувальному і ситуаційному центрі ЄС. East StratCom Task Force (2015).

Тема 14: Інформаційна війна та операції впливу.

Інформаційна війна. Соціальні мережі як поле бою. Спеціальні інформаційні операції (СІО). Акти зовнішньої інформаційної агресії (ЗІА). Інформаційний тероризм (ІТ). Прогалина інформаційної безпеки.

Тема 15: Кібервійна – усвідомлення загроз та протидія.

Кіберпростір як п’ята сфера ведення бойових дій. Кіберзагрози. Кібератаки та хакерські атаки. Уразливість інформаційних технологій (бекдор, DoS-атака, атаки безпосереднього доступу). Уразливі сфери діяльності.

Тема 16: Атакуюча інформаційна зброя.

Комп’ютерні віруси. Логічні бомби. Засоби придушення інформаційного обміну в телекомунікаційних мережах, фальсифікації інформації в каналах державного та військового управління. Засоби нейтралізації тестових програм. Помилки у програмному забезпеченні.

Тема 17: Нові технології пом’якшення та протидії гібридним загрозам.

Штучний інтелект. Дослідження та вивчення нових проривних технологій. Аналіз “великих даних”.

Тема 18: Інформаційна безпека та кібербезпека.

Принципи інформаційної безпеки (конфіденційність, доступність та цілісність). Типи інформаційної безпеки (особистості, суспільства, держави, інформаційно-технічної інфраструктури). Інформаційного впливу як вид інформаційного забезпечення системи державного управління. Кібербезпека як частина інформаційної безпеки. Теорія і практика побудови безпечних комп’ютерних систем (безпека і проектування систем, безпека користувача).

Тема 19: Нормативно-правове забезпечення кібербезпеки в країнах Європейського Союзу: досвід для України.

Огляд досліджень кібербезпеки як складової інформаційної безпеки. Правова платформа інформаційної безпеки та захисту кіберпростору в розвитку економічної безпеки Європейського Союзу. Будапештська конвенція про кіберзлочинність (Convention On Cybercrime European, 2001). Директива ЄС щодо безпеки мережевих та інформаційних систем (Директива NIS). Стратегія кібербезпеки ЄС на цифрове десятиліття (2021). Кібернетичні сили – це досвід провідних країн світу.

Тема 20: Вразливість кіберпростору: Україна.

Кібердіалог Україна та ЄС. Система кібербезпеки України. Роль громадських та волонтерських організацій у системі кібербезпеки України. Стратегія кібербезпеки України. Законодавче закріплення основних засад забезпечення кібербезпеки України.

5 ECTS: лекції: 40 год.; семінари: 20 год.; 90 год. самостійної підготовки

Тема 1: Теоретичні засади громадянського суспільства.

Підходи до розуміння громадянського суспільства. Моделі функціонування громадянського суспільства. Структура громадянського суспільства. Функції громадянського суспільства. Ціннісні характеристики громадянського суспільства.

Тема 2: Громадянське суспільство як невід’ємний атрибут сучасної демократії.

Поняття та принципи функціонування громадянського суспільства. Самоорганізація як базова ознака громадянського суспільства. Структура і функції громадянського суспільства. Інститути громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства та держави. Проблема зрілості громадянського суспільства. Питання співвідношення індивідуальних та колективних прав і свобод у процесі функціонування громадянського суспільства.

Тема 3: Колективна та індивідуальна участь у партнерській моделі взаємодії громадянського суспільства та державних інститутів.

Правові аспекти взаємодії громадянського суспільства та держави. консультації з громадськістю. Діяльність громадських рад при органах виконавчої влади. Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади. Проблема ефективності  механізмів громадського контролю.

Тема 4: Законодавчі засади забезпечення функціонування та розвитку громадянського суспільства.

Загальна характеристика та принципи законодавства у сфері громадянського суспільства. Норми, які визначають базові підходи до розуміння громадянського суспільства та його взаємодії із державою. Норми, що регулюють діяльність інститутів громадянського суспільства. Норми, що визначають правові засади колективної та індивідуальної участі у процесі взаємодії громадянського суспільства і держави. Норми, що передбачають державну фінансову підтримку ініціатив громадянського суспільства.

Тема 5: Політичні партії як інструмент участі громадянського суспільства в управлінні державою.

Місце та роль політичних партій у інституційній структурі громадянського суспільства. Функції політичних партій. Політичні партії як суб’єкт виборчого процесу. Гарантії діяльності політичних партій. Особливості діяльності опозиційних партій.

Тема 6: Суспільні настрої, влада та громадянське суспільство.

Концепція глобальної відповідальності: держава – громадянське суспільство. Конституційні принципи взаємодії громадянського суспільства та держави. Порівняльний аналіз взаємодії держави і громадянського суспільства в державах ЄС та в Україні. Характеристика моделей взаємодії держави та громадянського суспільства.

Тема 7: Сучасні практики громадської активності та самоорганізації.

Громадські організації і рухи в структурі громадянського суспільства. Поняття громадських організацій і рухів. Громадські організації і рухи в державах ЄС. Громадські організації і рухи в Україні.

Тема 8: Громадські об’єднання – базовий інститут функціонування громадянського суспільства.

Функції громадських об’єднань у структурі громадянського суспільства. Поняття та принципи утворення громадських об’єднань. Засади взаємодії громадських об’єднань з органами державної влади, органами влади, органами місцевого самоврядування. Особливості утворення та функціонування громадських об’єднань. Правовий статус учасників громадських об’єднань.

Тема 9: Антикорупційна діяльність організацій громадянського суспільства.

Громадянське суспільство та антикорупція. Інструментарій та діяльність. Внутрішні і зовнішні чинники успіху. Вплив антикорупційного активізму в Україні.

Тема 10: Особливості функціонування громадянського суспільства в економічній сфері.

Місце економічних відносин у структурі громадянського суспільства. Середній клас як результат розвитку свободи членів громадянського суспільства в економічній сфері. Пряма фінансова підтримка інститутів громадянського суспільства. Непряма фінансова підтримка через встановлення податкових пільг для інститутів та ініціатив громадянського суспільства. Соціальні послуги як економічна форма взаємодії органів виконавчої влади, місцевого самоврядування із інститутами громадянського суспільства.

Тема 11: Засоби масової інформації як контрольний та інформаційний ресурс громадянського суспільства.

ЗМІ як засіб формування і канал вираження громадської думки. ЗМІ як “контрольний ресурс” громадянського суспільства. Правові засади функціонування ЗМІ в Україні. Концепція “громадянських ЗМІ” та особливості її реалізації в Україні. Особливості застосування інституту спростування у процесі діяльності ЗМІ.

Тема 12: Волонтерський рух в Україні.

Принципи волонтерського руху. Форми волонтерського руху. Російсько-український конфлікт як чинник активізації волонтерського руху в Україні. Роль волонтерського руху у стримуванні російської агресії до 24/02/2022.

Тема 13: Основні тенденції молодіжної активності та самоорганізації.

Молодіжні громадські організації як інструмент соціалізації та формування активної громадської позиції. Рівень залучення молоді до діяльності молодіжних об’єднань. Рівень громадянської та соціально-політичної активності молоді. Молодіжна активність і соціальний капітал. Самоорганізація молоді та самоорганізація суспільства. 

Тема 14: Дієві відповіді на загрози безпеці країни: можливості громадянського суспільства.

Безпековий аспект функціонування громадянського суспільства. Роль громадянського суспільства у процесі врегулювання російсько-українського конфлікту. Громадські ініціативи з вирішення конфлікту. Інформаційна та адвокаційна діяльність. 

Тема 15: Помаранчева революція та Революція Гідності як прояви зрілості громадянського суспільства в Україні.

Шляхи становлення громадянського суспільства у процесі модернізації сучасної України. Органи самоорганізації населення як чинник розвитку громадянського суспільства в Україні. Роль ЗМК у побудові громадянського суспільства. Електронна демократія як чинник розвитку громадянського суспільства.

Тема 16: Реалізація права на громадянський протест та мирні зібрання.

Поняття громадського протесту та його форм. Конституційні засади реалізації права на мирні зібрання. Правило про законодавчий предмет правового регулювання свободи мирних зібрань. Підстави обмеження права на мирні зібрання. Зобов’язання держави стосовно реалізації права на мирні зібрання.

Тема 17: Ідентичність: причина чи передумова конфліктів.

Типи та форми ідентичностей. Конфліктний та інтеграційний потенціали проблеми тожсамості. Проблема “конфліктів ідентичностей”. Проблема формування ідентичності та національний інтерес країни. Ціннісні уявлень про самобутність країни як запобіжник виникнення конфліктів. Ролі політики ідентичності у когнітивному вимірі гібридних конфліктів.

Тема 18: Міжнародні стандарти реалізації права на мирні зібрання та проблеми їх забезпечення в Україні.

Загальна характеристика практики Європейського суду з прав людини у сфер мирних зібрань (ст. 11 Конвенції). Питання щодо якості та необхідної спрямованості нормативного акту у сфері мирних зібрань. Питання обмеження права на свободу мирних зібрань: трискладовий тест. Правило про попереднє повідомлення. Особливості проведення одночасних зібрань та контрзібрань.

Тема 19: Взаємодія ЄС з громадянським суспільством.

Важливість громадянського суспільства в ЄС. Вплив громадянського суспільства на процеси європейської інтеграції. Участь громадянського суспільства в публічному житті країн Євросоюзу. Вплив організацій громадянського суспільства на зовнішню політику ЄС.

Тема 20: Громадянське суспільство у країнах Східного партнерства.

Форум громадянського суспільства. Тематичні пріоритети діяльності. Українська національна платформа. Ініціативи. Заяви форуму щодо конфліктних ситуацій у країнах Східного партнерства.